Aurora FFXI Forums!

Вранці до криниці. Без сльоз і без розмови. За вітрами холодними. Ні, не заховаю, бо душа. Пропадем обоє. Ні діти, ні жінка! В городи ходили. [13 липня 1858. Та не вшкварив… під хатою. З усієї сили. У ієсейську. І мечі в руках їх добрі. На берег виносить. Стара люта мати. Ти сама. Дівувати. І помоля...

Щоб ми з тебе насміялись. І бачиться, в селі убогім. І гадки не має. Кляла все на світі. Сумно, сумно серед неба. На тих горах окрадених. Що з нами гралася колись. Так вот-те случай-то какой! Пролить из дружеских очей. Любилася, кохалася. Мов борються в полі. Людей, изведавши, любил. Сховалося, і см...

Помарнілая пустиня. Закипить і розлилося. «Тату! — кличу, — Тату!». Косар непевний… Мовчки скосить. Що я була кріпачкою. Та недовго. Болящих питала. Марне пронеслись. Та нема де прихилитись. Вишила погуляти. Од злості німіє;. І множила ваш род проклятий. Смягчать, народных палачей. Хто світ оглядає....

Не зна, що й почати. Первому — вторая[82]. І хочеться сповідатись. І піч затопив. То так і воп’ється. Прибереться у неділю. Таки з Івасем. Чорт нарадив. Своєю святою. А я в Каневі родилась. собі тихенько та заквітчайся. І на неї… та й закричав. Просить, закликає. Мені приснилось: ти вже мати. А мате...

Кругом листочки обведу. Моєї долі молодої. Развратной, бедной вашей кровью. Без милого сонце світить . Кого там люде поховали. Гроші заробляє. Наплакався. Там матір добрую мою. А жить так, господи, хотілось! Милася сльозою. І вітає Яриночка. Нехай вони б поховали. А може, й зустріну;. Опускаючи віде...

Усни, дитя, усни, дитя. Тебе повінчану веде. Бо все піде в воду. І сторож боязно кричить. Росте, виростає. Чужими степами. Вечеряють, а кругом їх. З своїми лучами. Мов оазис, в чистім полі. В снігу заночую. Привез, красавец, для меня;. «Для чого я на світ родився. «Не плач, серце, єсть у мене. Ты не...